КАГАРЛИЦЬКА РАЙОННА РАДА

 

   На Головну | E-mail

09200, місто Кагарлик Київської області, площа Незалежності, 1. Телефони: (04573) 5-16-40, 5- 40-77, 6-09-34, е-mail: kagrada@ukr.net

Пошук по сайту

 

Головне меню

 

Погода

 

Банерообмін

 

Календар

 

 
Символіка

   

 

Герб району

Прапор району

 

Синє поле щита із золотою зубчастою главою. На ній - чорний ханський намет на тлі двох перехрещених чорних козацьких шабель. В центрі синього поля-срібна стрільчаста острога,під нею-золоті шестипроменева зірка і півмісяць ріжками догори.

Гербовий щит обрамлений піввінком із золотого колосся і гички цукрового буряка,завершений у підніжжі трьома коренеплодами і перевитий синьо-жовтою стрічкою. 

Вгорі    щит   вінчає   ритуальна  таріль     Черняхівської   культури    із зображенням старовинного слов'янського календаря. 

Малий   Герб   складає    гербовий    щит   без   супровідного орнаменту-обрамлення. 

Ламана лінія, що поділяє щит на два кольорових поля-золоту главу і синє основне тло, означає: район знаходиться на лінії старовинних, так званих "змійових валів", які складали оборонну межу між давньо-слов'янськими племенами і диким степом. Загострені зубці лінії можна трактувати як верхів'я частоколу- суттєву частину оборонних споруд Київської Русі та пізнішої доби. Є відомості щодо їх наявності у період пізнього середньовіччя та Гетьманщини. 

Чорний   ханський     намет -   постійне   місце      проживання, ставка ханів    (каганів), символізує владу    в часи,   коли   на території    сучасного району проживали осілі тюркські племена що прийшли зі Сходу і були на службі у Київських князів . Нагадує   про давню      історію    краю    та походження назви міста Кагарлик. 

Козацькі шаблі - символ   здатності мешканців   краю боронити свою землю. У часи   Визвольної   війни на теренах Кагарличчини неодноразово відбувалися   запеклі    бої між      козацькими     військами   та    польською шляхтою. Шабля у геральдиці у середньовічні часи символізувала звитягу, мужність,   незалежність,   прагнення до перемоги. Символи з герба родини князів Острозьких. 

Срібна острога (геральдичний опис у вітчизняних гербовниках-півкільце із загостреним верхів'ям). Походить від давнього геральдичного знаку "огончик". Символізує устремління вгору, звернення до Бога, приєднання до його чеснот. Подається у супроводі шляховодної   зірки та півмісяця. 

Шестипроменева зірка - один із найстародавнішніх символів -людства, що потім перейшов у світову геральдику як невід'ємна її складова. 

Належить до чина так званих астральних знаків.Символ вічності     (з XVIII століття) високих помислів, ідеалів (неминаючих цінностей, значення яких вічне - любов, віра, надія, мудрість). (Існує вираз: "Народився під щасливою зіркою". Девіз "Асі азрега!" або "Асі азіга!"- означає "До ідеалу" та "До зірок"

В класичній геральдиці християнських народів зображалася скрізь, повсюди і завжди, коли потрібно  було зобразити саме зірку. 

Шестипроменева   зірка     (плоскісного   вигляду, з суцільним полем, тобто "залита" золотом,   зрідка - сріблом) називається в фаховій   літературі Віфліємською    зіркою.    Саме   її   розміщали на   всіх відомих нам   творах художники середньовіччя та епохи      Відродження. Особливо   часто вона присутня    на     парсунах,    присвячених народженню      Ісуса      Христа   в Віфліємі,коли до нього прийшли з поклоном волхви.     Як символ,що не має специфічного політичного чи національного змісту, саме шестикутна зірка у XVI-ХІХ   століттях     особливо широко     застосовується   в якості символа об'єднуючого.   Чимало    країн    світу   включили до державних гербів саме золоту 6-променеву зірку. 

Півмісяць - емблема інтернаціональна. У вітчизняній емблематиці (у всіх слов'янських християнських народів) зазвичай прийнято півмісяць зображати поруч із шести-або дванадцятипроменевими зірками на куполах храмів. У підніжжі Хреста. Символ має своєрідне трактування: "Осяяний храм (і люди в ньому) Хрестом Спасителя, а веде їх у вічний світ добра і миру золотий човен -Місяць під зіркою, що засяяла людству в день народження Божого Сина." 

Гербовий щит обрамлено обабіч  вінком. 

Його утворює    пшеничне колосся та бурякова гичка,а у підніжжі три коренеплоди цукрового буряка. 

Символіка   вінка    - ознака    почесті, давній символ нагороди,емблема безсмертя,відповідно   величі. 

Вінок з пшениці та цукрових буряків символізує та підкреслює аграрний статус району, культивування в ньому цих двох основних видів сільгоспкультур. 

Вінок перевито    синьо-жовтою стрічкою-у   відповідності до кольорів Державного Прапора України. 

Ритуальна таріль    -   вінчає    вгорі    вінок    і   на   ній     зображено старовинний    календар   наших пращурів .   Символіка    тарілі ,    що       є художньою копією знахідок з спадщини славетної   Черняхівської культури (III-II  тисячоліття до Р.Х.),    передає    графічно     відомості    щодо високо- розвинутої   культури праслов'ян, наших пращурів. 

Календар Черняхівської культури - тісно пов'язаний з давньою історією району, адже    саме   тут знаходиться досліджений    археологами Черняхівський     могильник,   який і дав назву самій археологічній культурі. Календар   підкреслює   давні   землеробські    традиції   на   теренах району, безперервний та міцний зв'язок в часі - від давнього населення Київщини- до сьогодення.

Гімн Кагарлицького району

Священному краю батьками й дідами

Завішана воля і щедрість полів.

Моя Кагарличчино,квітнеш садами

На древній,великій,могутній землі.

Тут поступ народу в труді і в творінні

З полів Черняхівських,з курганів земних

Несуть крізь віки у нові покоління

Твої,Україно,відважні сини.

 

Приспів:

Слався,земля Кагарлицька безкрая,

В тобі наша гордість і доля свята.

У праці і в пісні тебе величаєм

На щастя,на розквіт,на славні літа.

 

В бою клекотали Дніпровські глибини,

Стогнала земля на Букринській горі.

Тут воля кувалась твоя,Україно,

В кипучім горнилі на сивім Дніпрі.

Ми предків святий заповіт памятаєм,

Свій рід возвеличим у мирній борні.

Хай наше знамено у дружбі єднає

Людей на святій Кагарлицькій землі.

 

Приспів.

 

 

  

Оголошення

 

Посилання

 

Новини

   

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 

Лічильник

 

  Юрій Донських-2011 © Офіційний сайт Кагарлицької районної ради